Політична
Херсонщина

Цей проект „Запровадження етичного та ефективного управління та формування громадського контролю” виконується в рамках проекту „Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні „Гідна Україна”, що виконується Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Корпорації „Виклики Тисячоліття” (MCC).

Виконавець проекту: Інститут демократії імені Пилипа Орлика
Термін дії: 01 березня 2008 року –– 28 лютого 2009 року
Опис проблеми
У тому, що корупція це абсолютно руйнівне явище, абсолютна більшість людей вже переконані – навіть ті, хто бере хабарі. Фатальні наслідки зловживань службовим становищем, кумівства, непотизму, хабарництва проявляють себе в аморальних суспільних звичаях, всеохоплюючій бідності, яка поглиблюється і стає все більш безнадійною. Зростають бар’єри для розвитку, від суспільної діяльності відходять люди найбільш активні і, водночас, чесні. Країни та суспільства, у яких корупція є поширеним явищем, не розвиваються, у найкращому випадку –– їхній розвиток максимально сповільнений і не відповідає наявному потенціалу. Але досвід інших країн доводить: корупції необхідно протидіяти, і це можливо. Початком такої протидії мусить бути постійне заперечування думки, що боротьба із корупцією приречена на поразку. Супротив корупції має відбуватися шляхом дій всебічних, різнорідних, які охоплюють не тільки осіб, що можуть піддатися спокусі корупції (пасивної чи активної), але і їхнє оточення, яке власною байдужістю створює атмосферу вседозволеності. Боротися слід як з „великою” корупцією, у якій багатомільйонні афери спустошують економіку та політику, так і з „маленькою”, яка абсолютно природнім явищем вважає дачу хабара міліціонеру замість сплати звичайного штрафу. І надзвичайно важливим етапом у цьому процесі є мінімізація корупційних проявів у сфері місцевого самоврядування, тобто на найближчому до людини щаблі влади. Значна кількість органів місцевого самоврядування, що сприйняли ідеї прозорості, етичності як шляху вдосконалення може створити кумулятивний ефект для форсованого просування механізмів і процедур, що створюють бар’єр для корупції, на найвищі владні рівні.
Три шляхи протидії корупції мають бути одночасно використані. Перший шлях можна назвати законодавчим: необхідно розробити вдале антикорупційне законодавство, створити ситуацію невідворотності покарання за корупційні дії, тобто підвищити дієздатність міліції, прокуратури, судової системи. Другий шлях - організаційний: він вимагає побудови прозорих структур та процедур, у яких корупція неможлива в принципі, або ж значно ускладнена через існування чітких та однозначних процедур та регламентів. Третій шлях назвемо просвітницьким або громадським: його слід розуміти як постійну підтримку великої публічної дискусії щодо етики та ефективності влади, введення етичної проблематики до шкільної програми, нищення будь-яких корупційних проявів та спроб публіцистичними засобами у всіх засобах масової інформації. Цей підхід засвідчив свою ефективність, зокрема у Польщі, де від 2002 року ряд інституцій (Фундація Розвитку Місцевої Демократії, Газета Виборча, Польсько-Американська Фундація Свободи, Фундація Стефана Баторія, Центр Громадянської Освіти) проводять Акцію „Прозора Польща”, зосередивши зусилля на організаційній компоненті та просвітництві.
Означена Акція є одним з багатьох проектів, націлених на покращення діяльності самоврядування, які реалізуються у даний момент у Польщі. Її, з-поміж інших проектів антикорупційної спрямованості, вирізняє масовість та результативність. Здійснюється вона у три етапи. Перший, пілотний етап, проходив в 16-и громадах (15 гмін та 1 повіт, всі з різних воєводств). Співробітники обраних виконкомів підвищили кваліфікацію під час ряду навчальних семінарів та консультацій з експертами, але основним результатом стала перевірка, досі теоретичної конструкції, на практиці, оцінка процесу впровадження. Заплановане цілком вдалося і було оголошено про початок другого етапу - масової акції. Вона дійсно стала масовою – заявки на участь надіслали майже 800 претендентів зі всієї Польщі, що складає понад 30% від всіх самоврядних структур в межах держави! Сертифікат про участь в Акції отримали лише 426 громад. Це означає, що Акція не була формальною, виконати завдання було непросто, майже половина з учасників не змогла витримати усіх умов. У 426 місцевих урядах висить зараз ексклюзивний прозорий диплом, як свідчення, що у виконкомі:
•    розроблено та впроваджено Карти послуг, що надаються міськвиконкомом мешканцям;
•    прийнято Етичні кодекси працівників виконкому та депутатів місцевої ради;
•    розроблено нові принципи співпраці з неурядовими організаціями, а також процедури залучення їх до місцевих соціальних програм з відповідним фінансуванням;
•    створена можливості для кожного мешканця ознайомитися із планами розвитку своїх населених пунктів;
•    бюджет громади презентований таким чином, що є доступним для розуміння пересічним мешканцям;
•    співробітники виконкому приймаються на роботу, їхня діяльність оцінюється у відповідності до чітко прописаних прозорих процедур.
Третій етап Акції „Прозора Польща” полягає, перш за все, у постійному моніторингу дієвості випроваджених змін і має на меті досягти сталості результатів.
„Прозора Польща” –– це спроба побудови самоврядування, базованого на засадах, які системно пов’язані концепцією вдалого – себто ефективного та етичного – управління. Автори Акції сформулювали шість таких засад: прозорість, відсутність толерантності для корупції, залучення громадян, передбачуваність, фаховість та звітність.
Засада прозорості говорить про таку організацію роботи виконкому, коли пересічний громадянин не почувається розгубленим, без проблем може знайти та зрозуміти хто і у який спосіб розв’яже його проблему. З цією метою складаються детальні карти послуг, що надаються виконкомом, створена чітка система інформування у приміщені виконкому, діє механізм зв’язку з громадськістю через засоби масової інформації тощо.
Засада відсутності толерантності для корупції (несхвалення корупції) –– це, насамперед, погляд всередину: просвітницька робота службовців та депутатів в своєму ж середовищі; ідентифікація „правильної” та „неприпустимої” поведінки; нарешті, категорична незгода на нечесні дії. Для реалізації цієї засади необхідно розробити етичні кодекси для службовців та депутатів, де останні самі пропишуть, яким чином вони діятимуть, узгодять суперечливі моменти. Результати обговорення (як, власне, і самі кодекси) оприлюднюються.
Засада залучення громадян(участі громадян) допомагає мешканцям долучитися до громадського життя та управління в своєму населеному пункті так, щоб вони мали дієвий вплив на все, що відбувається у їхньому оточенні.
Засада передбачуваності, у свою чергу, допомагає співвіднести індивідуальні та групові плани із заздалегідь відомими планами місцевої влади. У населеному пункті мусить бути розроблена стратегія розвитку. І презентована на широкий загал у зрозумілій не тільки для фахівців, а й для пересічних мешканців формі.
Засада фаховості вимагає залучати до роботи у виконкомі за ознаками фаховості, а не родинними чи дружніми зв’язками і дбати про їхній професійний розвиток. Такий підхід базується на розробці чіткої процедури відбору на вакантні посади – з одного боку, та опрацюванні ефективної системи підвищення кваліфікації – з іншого.
Врешті, засада звітності, дозволяє всім зацікавленим бачити, що відбувається із публічними фінансами. Найбільш наочним інструментом у цьому випадку оприлюднення бюджетів на Інтернет-сторінках виконкомів та стислі брошурки на кшталт: „Звідки маємо гроші і на що їх витрачаємо?”. Видання доставляються у всі помешкання членів громади.
Таким чином, видно, що побудова етичного самоврядування не полягає у абстрактних розмірковуваннях про етику. Існує чітка система інструментів та дій, коли через поетапну реалізацію конкретних завдань, виконком поступово створює чітку структуру, що діє згідно з прозорими та зрозумілими етичними принципами і процедурами.
Осягнувши завдання та результати Акції „Прозора Польща”, ми дійшли висновку доцільності спроби перенесення її досвіду на українські терени.
До цього в Україні робилися спроби створення Етичних кодексів, деякі з них навіть впроваджені, але результат практично нульовий. Причиною тому, по-перше, розробка і запровадження таких документів за розпорядженнями та зразками „згори”. По-друге, відірваний від щоденних реалій характер розуміння таких понять як „етика” й „моральність”, відсутність усвідомлених логічних зв’язків між ними та реаліями економічної ефективності та результативності роботи як окремої людини і родини, так і населеного пункту, території і, нарешті, держави в цілому. Відсутність усвідомлення корупції як однієї з перешкод на шляху досягнення впорядкованості та достатку в усіх суспільних сферах, на всіх рівнях, починаючи від особистого.
Розробники проекту „Запровадження етичного та ефективного управління та формування громадського контролю” поставили собі за мету діяти адресно та професійно. Проект дозволятиме крок за кроком запровадити реальні зміни в містах, селищах та селах, сприяти усвідомленню працівниками органів місцевої влади, незалежно від посади, прозорості та етичності як додаткових гарантій їхньої безпечної щодо підозр та звинувачень та ефективної роботи. Ми свідомі, що це початок тривалого і нелегкого шляху. Та результати реалізованих нами раніше в цій царині проектів свідчать на користь обраного напрямку та підходу. Завдання полягає в тому, щоб підняти ідею Акції на загальнодержавний рівень, і таким чином створити умови дієвого переходу від абстрактного розуміння етики до формування етичних місцевих влад за допомогою випробуваних в Польщі, адаптованих та вдосконалених уже в Україні інструментів, а також забезпечення всебічної підтримки Акції з боку вагомих інституцій громадянського суспільства. Саме на такі просвітницькі та організаційно-інституційні цілі і спрямований наш проект.
Проектуючи заходи та дії в рамках проекту розробники передбачають такі основні його компоненти:
•    Окреслення напрямків для публічної дискусії на теми етики та прозорості в Україні як необхідної складової успішної політичної та адміністративно-територіальної реформи.
•    Висвітлення масштабності проблем пов’язаних із розповсюдженням корупції у сфері місцевого самоврядування (за результатами соціологічних досліджень проекту „Гідна Україна” та ін. джерел) та їхнього впливу на ефективність реалізації локальної політики та можливості участі у неї представників громади
•    Окреслення аргументації та визначення мотиваційних чинників стосовно участі посадовців та громади у розбудові прозорої, етичної та ефективної влади.
•    Демонстрація кращих практик польського досвіду ефективного місцевого самоврядування та проведення аналізу можливості їх запровадження в Україні.
•    Детальне ознайомлення адресатів із технологіями запровадження засад вдалого управління, прозорого та етичного місцевого самоврядування.



Цільова група та регіональне охоплення проекту

Проект розрахований на загальноукраїнський рівень реалізації.
Цільовими групами проекту слід вважати:
-    Посадових осіб та управлінські колективи органів місцевого самоврядування;
-    Територіальні громади;
-    Депутатів місцевих рад;
-    Загальноукраїнські та регіональні засоби масової інформації;
-    Неурядові організації з загальнодержавним, регіональним та місцевим статусом.

Мета проекту

В результаті реалізації проекту мають бути створені організаційні, інформаційні та методологічні підвалини для широкого запровадження „Шести принципів вдалого управління” в органах місцевого самоврядування, підготовлена громадська думка щодо значимості ідеї прозорості, етичності та ефективності у діяльності місцевого самоврядування, сконсолідоване середовище НГО та ЗМІ на підтримку такого запровадження, отримані та проаналізовані відгуки щодо його технологічних та технічних аспектів, створено коло активних пропагандистів та експертів.

Заходи проекту

1. Всеукраїнська конференція „Етичне та ефективне управління у органах місцевої влади” (презентація проекту „Запровадження етичного та ефективного управління та формування громадського контролю”, презентація моделі „Шести принципів вдалого управління” як одного із цілісних концептів вчинення опору корупції на рівні місцевого самоврядування, завдань, передбачених до запровадження у містах:
•    створення Реєстру та розробка Карток-описів послуг, які надаються ОМС громаді (Принцип Прозорості)
•    створення Етичного кодексу працівників міськвиконкому (Принцип Несхвалення корупції)
•    опрацювання Хартії співпраці органів місцевого самоврядування із неурядовими організаціями (Принцип Участі громадян).
На пленарній частині зібрання обговорюватиметься стан корупції в Україні, антикорупційні заходи, що впроваджуються та передбачаються до впровадження на рівні держави (зміни в законодавчому полі, інституційне забезпечення профілактики та боротьби із корупцією, ініціативи Президента, тощо), наводитимуться та обговорюватимуться практичні приклади протистояння неетичній поведінці державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування із арсеналу проектів, що реалізуються в рамках проекту „Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні „Гідна Україна”. Також на Конференції обговорюватимуться імовірні сценарії, можливості та складності щодо широкомасштабного запровадження „Шести принципів вдалого управління”. У секційній частині Конференції передбачаються окремі дискусії у робочих групах (ЗМІ, ОМС, НГО) із розробки пропозицій щодо спільних дій для протидії корупції на локальному рівні. Конференція повинна прийняти Резолюцію яка б проголошувала зародження руху з широкомасштабного впровадження моделі запобігання та подолання корупції, базованої на „Шести принципах вдалого управління”. Другий день зустрічі буде присвячений адаптації методологічних засад польської моделі до українських реалій, чіткому формулюванню принципів та завдань, визначенню стандартів оцінювання впровадження, окресленню способів звітування.

2. Пілотне впровадження завдань у 8 модельних містах з метою апробації, подальшої адаптації до українських умов основоположних принципів моделі покращення муніципального управлення задля запобігання корупції „Шість принципів вдалого управління”, створення детального опису процедур, досягнень та труднощів на шляху впровадження конкретних завдань та задля дійсного поліпшення якості надання послуг населенню у 8 містах, що репрезентують всю Україну (по 2 в західному, центральному, східному та південному регіонах України).

3. Регіональні кущові майстерні для представників органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації та громадських організацій модельних міст з метою деталізації робочих планів із впровадження завдань моделі „Шість принципів вдалого управління”, методичних підходів, остаточного узгодження критеріїв –– стандартів виконання, способів (інструментарію) та графіку моніторингу виконання завдань.

4. Створення Громадських рад у модельних містах за участю представників органів місцевого самоврядування та представників громадських організацій з метою налагодження співпраці для виконання завдань, моніторингу, можливої подальшої (по завершенню проекту) спільної роботи з розвитку механізмів етичного управління в містах.

5. Консультаційний супровід впровадження завдань у модельних містах, що здійснюватиметься підготовленими експертами проекту в ході 3-х консультацій протягом роботи проекту.

6. Регіональні та місцеві (у модельних містах) прес-конференції з метою презентації проекту, здобутків та досвіду міст в ході роботи, оцінки результатів.

7. Видання та розповсюдження посібника „Методичні рекомендації з впровадження „Шести принципів вдалого управління” в територіальних громадах”

8. Заключна конференція та майстерня „Етичне та ефективне управління в органах місцевого самоврядування” для презентації досвіду модельних міст та підбиття підсумків проекту, презентації видань, здійснених в ході проекту

В ході проекту передбачається також моніторинг корупційних чинників на центральному та регіональному рівнях. Інформування про перебіг проекту здійснюватиметься на Інтернет-сторінці Центральноукраїнського регіонального навчального центру Інституту демократії імені Пилипа Орлика www.curtc.org.ua.